Осінні рани.
Відкриє осінь свої рани,
Не наша в цьому є вина.
Навчуся жити із думками,
в яких тебе уже нема.
В календарі зітруться дати,
Під мовчазний в душі протест.
Повільно буду забувати,
Твій голос, посмішку і жест.
А зараз згадки ніби тіні,
Наздоганяють листопад.
Ведуть в елегії осінні,
В магічні знаки круглих дат.
Сезон оголить жовті грані,
Не вірю більше у дива.
Луною чую я останні,
Уголос сказані слова.
14.10.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217956
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2010
автор: Олексій Тичко