Пробач мене, ти зможеш, прийми оці слова:
З тобою нам не бути - це правда, хоч гірка.
Не буде більше, мила,в нас спільного життя,
Тож не плекай надії на марні почуття.
Не хочу я дурити і тішити брехню,
Ти знай, що не кохаю, ти знай, я не люблю!
Робила все, що можеш і бачив все це я,
Та жаль, що все даремно, немає почуття.
Облиш це все… Й не трать даремно сил.
Між нами клята прірва, в очах образи пил.
Тож ти і не старайся засипать яму цю,
Та не губи даремно, очей своїх вогню.
Не йди по лабіринті, із часом все мине
Один я вихід знаю - забудь, забудь мене!
Ти скажеш я жорстокий? Можливо, так і є.
Отож, тікай від мене і не ламай життя своє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218135
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2010
автор: Хірург