Тиша. Вітер десь далеко гуляє. На небі ні хмарини. Море спокійне. Сприятлива погода для плавання. Настав час відчалювати від берега. Пропливши кілька миль, наша яхта опинилась в місці надзвичайної краси. Це – Блакитна лагуна.
Тут шумить водоспад, бризки якого потрапляють на рослини, що поруч. Час від часу появляються фонтани, які випускає кит. Граються дельфіни. Метушаться дрібні риби. У повітрі кричать чайки. Глянувши у гору, здається, що це не птахи, а літаки: білі, крила розправлені…
Так не хочеться покидати лагуну, але вже сутеніє і час повертатись. Та завтра ми обов’язково повернемось і будемо знову ж милуватись красою цього дивовижного місця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218149
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.10.2010
автор: Леся Романюк