Синіє став сумний, самотній.
Спокійно спить собі садок.
Сниться саду сонце, світло.
Сниться степовий світанок.
Сплять сороки, солов’ї,
Сплять і сосни, і ставок.
Спершу сонце сходить сміло
Світові сміється, сипле світло
Сонце славний світ стрічає,
Світає, світає, світає, світає.
Солов’ї свистять спросоння.
Сад старий співає сонно,
Саме сонце сад стрічає,
Скраю став собі співає,
Справжній світанок стрічає.
Світає, світає, світає, світає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218155
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2010
автор: natyska