Молюся серцем і виймаю стукіт
від себе вириваю подих духу
та відчуваю чиїсь владні руки
на оксамиті спаленого слуху.
Не дивно, просто не чекала -
душа згоріла від останніх слів
зів'яле листя падає...
опало
торкає
клавіші
дощів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218200
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2010
автор: Окрилена