Нова зірка на небі зясяяла
І тебе на руках обіймала я.
Вже нарешті настав час
І ти, доне, з'явилась у нас!
Кругленькі ґудзиками очки,
Такі ж маленькі ручки й ножки.
Прекрасна, ніжна і красива
Нікуся наша народилась.
Та час іде, а ти ростеш
Вже діда поглядом знайдеш.
Ти вже гелгочеш і смієшся,
Сидіти хочеш не вдається.
Ти наше диво, наша радість,
І не страшна тепер нам старість.
Та тільки б ти була щаслива,
Здорова, мила і вродлива.
Ми завжди будемо з тобою,
Коли підеш своєю ти ходою.
Коли уперше скажеш мама,
Коли на руки вилізеш до тата.
Ти наша зірка, наше свято,
І щастя нам даруєш ти багато.
З тобою усміхаюсь я завжди,
Хай Бог не шле тобі біди.
Ти будь людиною простою,
Іди у світ з великою любов’ю.
Неси ти світло між людьми,
А ми будем твої батьки!
Жовтень 2009 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218284
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2010
автор: Марина Яковишена