Той вогонь палав в її очах і любов жевріла, як сльоза
Всі печалі розпливлись,мов дим,коли він її в обійми брав...
Вона пахла медом з молоком і цвіла лілеєю краси...
Снилась багатьом у снах-казках,та в думках її був тільки ти...
Загорілось полум'я у мить,коли поглядом тебе знайшла,
Серце битись стало через мить,щоб не налякати ідеал...
Думала про тебе кожну мить,пригадала руки і вуста...
Смуток тільки огорнув як дим,як згадала,що уже нема...
Полилися сльози мов кришталь і розбились об його листи...
Стало серце до всіх кам'яне,небо сіре і сонечка нема...
Берегла,мов скарб той ідеал і боролась,усе віддала,
А тепер лиш мириться з життям і не вірить людям і казкам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218295
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2010
автор: МАР`ЯНА КОСТИШИН