Прожени

Померти  б,  мабуть,  я  хотів,
від  пострілу  лихої  кулі,
якби  я  міг,  то  полетів,
від  карми  геть  і  злої  волі.

Чому  мене  не  проженеш,
далеко,  геть,  десь  у  неволю?
Чому  надію  ти  даєш,
щоб  вірив  я  у  кращу  долю?

Словами  вдар  мене  у  груди,
і  серце  навпіл  розколи,
і  поряд  вже  мене  не  буде,
а  полечу  я  догори.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218343
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2010
автор: Skifius