Наші діди перемогли у тій війні!
Наші батьки перенесли нестатки і розруху.
А ми? А що сьогодні робим ми?
Щоб жити у добрі їх правнукам і внукам.
На нашу долю – пам’ять сивини,
Щоб правду про минуле відновити,
Про роль патріотизму на війні.
Солдатську кров і нашу совість не зганьбити...
І донести до інших поколінь
Їх силу духу, героїзм не за відзнаку.
У юних душах не було сумлінь,
Коли вставали в повний зріст і йшли в атаку!
Про ріки вдових, материнських сліз,
Як без патронів зі штиком ішли на дуло...
Як батько сина на руках хірургам ніс
І долю кляв, що не його скосила куля.
Як косинці ходили по війні,
Шукали місяцями адресата...
Наші діди сказали рабству – ні!
І нам про це належно пам’ятати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218431
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.10.2010
автор: Віктор Нагорний