Весною я тебе зустріла,
Ти пісню грав веселу, голосну.
І з того часу в душу залетіла,
Мелодія, чарівна та, ти грав яку.
І пісня пробудила та кохання,
До тебе, перше, чисте і останнє.
Без тебе я не бачила цвіту буяння,
До тебе забавлялась, з вітром гралась,
З'явився ти – у тебе закохалась
І всеньке літо із тобою посміхалась.
Тебе понад життя любила,
А осінь мене просто вбила.
Прийшла, знайшла тобі інакшу,
Неначе я була простим ніщо.
Ти їй повірив і пішов за нею,
Але я залишилася з тобою.
Навколо знову розцвіла весна,
Моя краса із нею ожила,
Тебе до себе вабила, манила.,
Проте життя неслось на крилах.
І знову осінь – я вербою
Вернулася до тебе, і одною
Сопілкою ти пригадав,
Як ти мене колись кохав.
Я знаю, від кохання я згоріла,
Але в душі моєї залишились крила.
На них вона до тебе піснею прилине,
Вона – це ти. Бо пісня твоя її розбудила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2010
автор: natyska