Тонка крига ріже
Тонку шкіру мою,
Намагаючись захищатися,
Ридаючи кров'ю,кричить
Усілякі прокляття.
Шоб,вам,курво,завзяття!
Я одягаю свій панцир.
Чистю обладунок,
До поки зверху
Відправляють подарунок.
Сто відсотків,я-німий.
Сто відсотків,я-піщінка.
Ви теж монети в цілому.
Не відвертайтеся!
Зізнайтесь собі в цьому.
Зранку кава.Ввечері компот.
Зранку зазвичай світало,
А ввечері бойкот.
Страйк невільних тіл,
Що ліплять в одне тісто.
Зранку в твоїй душі
Осадом будівельний пил,
А ремонт вже почався.
Моли Бога,щоб не сконав,не здався.
Підняті руки,
На це мастурбують суки,
Уявляючи свою могутність,
Кінчаючи в свої труси,
Паралельно лижучі,
Одна одній шиї...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218618
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.10.2010
автор: Микита Салапита