Пристрасті до життя. Пристрасті від життя.
Осінь цілує в губи. П’янить запах настояного листя.
Небо дивиться в очі, чай як ніколи зігріває душу.
Думки губляться між хмар і пожовклого листя.
Осінь під музику Сплін
Життя під шепіт свободи
Я хочу сказати, але так голосно падає листя…
Я хочу і забуваю… такі холодні пальці…
відсутність мрії… присутність… хто тут?...
спогади в лице промоклим вітром… не гріють…
Прийшов, не спитавши, заглянув у душу…
і потім довго дивилися на осінь.
Здалося…
Тихо накрапає дощ…
Кадр за кадром….
Пальці замерзли…
Голосно падає листя…
Було…Забулося…
Примарилось…
А осінь цілує очі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218623
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2010
автор: manika