Мої латинські спогади.

Пройшло  геть  все.  Я  там  була  без  тебе  
І  не  твої  парфуми  на  моїх  руках.
Та  музика  чужа  мені,  летить  до  неба
І  все  лишилось  лиш  в  моїх  думках.

А  липень  був  жарким,  у  ритмі  Куби,
В  червоній  димці  нашого  кафе.
І  з’єднувала  пристрасть  наші  губи.
Скажи  мені,  куди  це  зникло  все?

Без  тебе  й  рому  кола  не  смакує.
І  руки  вже  чужі  мене  ведуть.
Ти  згадуй  хоча  б  інколи.  Бракує…
Тих  спогадів  про  сальсу.  Не  заснуть.

В  крові  мохіто,  ром  й  шалені  ночі,
Ударні,  ритм  caliente  й  твої  руки,
І  трішки  всміхнені  ці  карі  очі.
Навік  поглину  я  ці  щастя  звуки.

Високий  мегаполіс.  Видно  зорі.
До  них  тікали  ми  десь  аж  до  неба.
Чому  лише  мені  так  боляче  від  того,
Що  сальси  нашої  нікому  вже  не  треба?

Додому  я  піду  також  без  тебе.
Мої  дурні  думки  лиш  вітер  чує.
Якби  ти  тільки  знав,  як  в  ту  хвилину,
Як  дико  тут  тебе  мені  бракує.

Усе  пройшло.  Тебе  у  мене  осінь  вкрала.
Ще  боляче,  так  боляче…
Що  буде  знов  так  боляче,  не  знала…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218654
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2010
автор: MeriAnne