Без світу не має світу,
І темрява не просвітна,
Ніщо мені вже не світить,
І я уже не святий.
Ні звідки, не знаю звідти,
Мовчати спокійно сидіти,
Сьогодні ви цього свідки,
А я не солодкий такий.
Босоніж самотні діти,
Не зміг я це зрозуміти,
Усі ці наші світи,
Тебе відпускаю, лети.
Лети там де сонце світить,
Ти зможеш усе зрозуміти,
Це ще не останні квіти,
Зів’ялі їх пелюстки.
Згоріти, щоб знову горіти,
Тримаєш слова свої всі ти,
Це вітер гойдає лиш віти,
Веди за собою веди.
27.10.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218722
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2010
автор: КРІПАКОС