У тих краях, де плаче жовта осінь,
Де не шинкують душу солов’ї
Я рідко до землі торкаюсь босим,
У тому винні лінощі мої...
У тих краях, де вітер роздягає
Берізки, клени, верби золоті
Лежать скарби, а я їх не шукаю...
Не маю часу, чи роки не ті.
Я не збираю листя кольорове
У парках, де частенько ллють дощі.
У тих краях де осінь, так чудово!
Бо в них живуть краса, любов, вірші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218738
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.10.2010
автор: Віктор Нагорний