Ти дивишся в очі мої й розумієш,чому з них скотилась сльоза...
Читаєш без слів,сказати не смієш,що більше любові нема...
Смієшся і плачеш,шукаєш-втрачаєш і день проліта без сліда,
Кохання втекло,його не повернеш і не прикуєш почуття...
Залиш на хвилинку любові частинку,бо так звик я до тепла...
Не плач,не журися,а в очі дивися-ти йдеш назавжди-це крапка...
Засни у обіймах,мов з жаху прокинься і ніжно цілуй у вуста...
Не буду кохати,тебе цілувати,іди й не тривож мого сна...
В собі розберися,змирися...змирися...погасли усі почуття...
А коли не зможеш й вернутись захочеш,тебе не впущу більше я!
Та ні!Повертайся,хай холод,негода чи сонце на обрій зійшло,
Страждаю,кохаю і завжди чекаю,хай що говорили вуста.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218752
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2010
автор: МАР`ЯНА КОСТИШИН