Ми йли лиш двоє
По бегегу сумного моря
І мою руку
ти вперше пригорнув,
неначе так боявся відпустити.
Слова в обох тремтіли,
А хвилі ноги нам мочили
Пісок холодний…нас обігрівав.
А ми про вічність говорили.
Глибока ніч..
крізь небо бачити зірки.
Затихли
мовчу і я, і ти.
Я відчуваю
як в унісон б’ються серця
моє й твоє..до забуття..
в твоїх очах я потонула
а потім перший поцілунок..
такий солодкий!!
А знаєш
Ми були щасливі…
Шкода що ми БУЛИ….
Тепер не я й не ти..
А так.. лиш спогад
назавжди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2010
автор: Nikol`