Ах, хлопці. Як вас підкупляє моя ніївність. Наївні також вміють думати. Попри великі очі і постійні усмішки, я ще й аналізую, оцінюю, ставлю гаточки і хрестики.
Мені подобається ваша самовпевненість. Ви такі переконані, що я від вас в захваті. Ах, як вас підкупляє моя наївнвсть. Ви так самовдоволено усміхаєтесь і думаєте, що робите мен послугу, звертаючи на мене увагу.
А я сміюсь далеко не з вашиз тупих дотепів.
Ви так всезнаюче дивитесь і думаєте, що тут і так все ясно.
В це мене веселить. Бо коли ви розумієте, що я насправді знаю про вас- ваша гордість хитається.
І тоді вже я самовдоволено втухаю.
Я мотивую вас міліардами фраз і незручний ситуацій. Я займаюсь невидимою благодійністю.
А потім ви просто шаленієте. Ви розумієте скільки я вам принесла у життя. І тоді називаєте це коханням.
А я, як та ідіотка, просто слухаю ваші одкровення, радію вашим успіхам.
Але якби моя наївність була штучною, я б не закохувалась у вас так часто. І так сильно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219045
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2010
автор: Мойра