... обираю себе такою, якою я є у твоїх думках -
обираю себе справжньою і вірною небесній волі.
Бо насправді ти знайомий зі мною багато віків
і коли я ще не здогадувалась про власне існування,
ти вже рахував мої погляди,усміхаючись.
Можливо саме ти мене створив,
а можливо й ожив завдяки моїй вірі в тебе-
та найголовнішого нами ще не створено.
Багато віщунів в моєму світі перетворилось на хвилини,
а деякі стали п"яницями і далі пророкують долі
( шкода,що п"яницям ніхто не вірить,як і хвилинам).
Моя вірність впевнено крокує на високих підборах
і не оглядається на тих, хто кличе її в темряві,
але ж ти знаєш, як ночі наповнються холодом...знаєш.
Я завмираю, коли чиїсь очі рахують родинки на моїй шиї,
бо вони ж створюють сузір’я лише для твоїх очей.
Хтось вважає, що тіло - це нічне небо і чекає зорепаду,
але сотні бажань не збуваються і вони йдуть повз.
Стеля втомилась слухати монологи про нашу зустріч
і тріщини видають абсурдність моїх снів.
(звідки стелі знати про теорії мого походження?)
Та я знаю, що створена тобою так само,
як знаєш ти, що існуєш завдяки моїй вірі в тебе-
можливо цього достатньо, щоб носити власне ім"я
і ховати сузір’я в затишку теплих шарфів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219046
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.10.2010
автор: Biryuza