Немає давно до політиків віри
І серце, чомусь, не співає набат,
Життя крізь обіцянок латані діри
Так прагне назовні щілинами грат...
А що там, у світі?
Невже живуть люди?
Працюють нормально і все досхочу?
Вдихнути повітря на повнії груди
Так хочеться щиро...
У небо лечу!
І подумки в мріях наївних літаю,
Невже це так складно?
Щасливе життя...
Для кого ми дивнії плани складаєм
Й не можемо діло звести до пуття?
Кого обираємо знову до влади?
Сусіда, знайомого, гречки пакет?
Дивіться у дзеркало, -
Бачите вади?
Бджоляр це не той, що куштує Ваш мед!
На пасіці Вашій панують злодюги,
Від трутнів загинути може весь рід,
Давно нема рівних, лиш перші та другі,
А зверху нулі і в очах у них лід...
Почни кожен з себе,
Хіба ти не вартий?
Щоб власне життя не прогавити знов,
Не треба чекати козирної карти,
Потрібні бажання і вічна Любов!
Любов до країни, в якій ти родився,
Любов до життя, щоб всміхатися дню,
Любов до родини, з якою ти злився
В єдине і ціле й ростеш на корню,
Любов до історії прадідів сивих,
Вогонь їх сердець освящає нам шлях,
Щоб небо над нами було завжди синім...
А маємо що? Конституції крах?
Минуле - то вчора,
Подумай - сьогодні,
Чи, може, тобі, як завжди, - все одно?
Бо завтра нам діти вже скажуть:
- Немодні!
Всі Ваші ідеї - дешеве кіно!
А правда - то істина, часом незламна,
Політики мусили б добре це знать...
Історія буде цікава і славна, -
Як діло не буде від слова тікать!
30.10.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219105
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.10.2010
автор: Serg