Знову мрію тобою, знову плачу твоїм падолистом,
І збираю в долоні, обгорілі від щастя, листки.
І дарую елегію надто легку і чисту
Першим порухом серця занотованим від руки.
Вкотре дико боюся, затуляю обличчя крилами,
ЛовлЮ своє щастя і знову тікаю в себе.
Ми сьогодні навчились бути взаємно милими,
Ми сьогодні змогли на двох розділити небо.
По стежинках забутих, несміливо ногами босими
Кличу сонячних зайців на свій золотавий шлях.
Бо у цей листопад ми ввійшли тільки двоє, Осене,
І вдягнула своє найкраще вбрання земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219429
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2010
автор: ІлюзіЯ