Хоч і навчала колись баба Настя:
"Борщ - як життя - хто не зваре - як вдасться!",
самий справжнісенький запланувала,
Навіть і горшика приготувала.
До буряка, до капусти, до моркви
Кістку м`ясну для навару, картоплі,
Трохи квасольки, петрушки корінчик
І цибулинку, і сальця з мізинчик,
Гостру перцицю, щоб смак відтіняла,
Цукру півщіпки та солі додала...
На молдаванський мій борщ не похожий -
Не підкисляю я квасом, не можу
Перебивати букет повнозвучний
Свіжої зелені, складників тучних.
Збігла удовж горшика слізка ігриста,
Вже румяніє покрівля із тіста,
З салом натертий часник напуває
Ніжні пампушки, і пахощі грають!..
А на столі вже сметана чекає,
На рушнику коравай остигає.
Наче у свято - родина навколо.
Ви завітали? - Будь ласка, до столу!
2010.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219686
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 02.11.2010
автор: Борисовна