У чарівному сні ти наснився мені,
Цвіт вишневий приніс, як вітер.
І тепер я жива, в нескінченній стіні
Двері в небо нарешті пробиті.
Я летіти туди, повертатись туди
Не сьогодні, не завтра, та зможу.
І в глибинах душі, наче в лоні води,
Знову стану на тишу схожа.
А у хмарах твоїх, у домівках твоїх
Буду я невагомим дивом.
І в пустих вітражах, у сувоях старих,
Я проллюся, мов тепла злива.
І я знову кохатиму цілий світ,
Що у серці моєму постійно.
Я візьму у долоні вишневий цвіт,
І розсиплю його за стіни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219775
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.11.2010
автор: Натка