Казкове
І справа тепер не в лукавім твоїм смішку,
І навіть не в тому, кого ненароком бито.
У діда мороза написано на мішку
Не сміти нести дарунки в твою обитель.
І справа тепер не в дверях, що без замка.
І навіть не в сяйві над тім'ям твоїм рудавим.
У всіх сірих мишок помітки в записниках:
Молочних твоїх не міняти на золотаві.
І сенс не у тому, чи встигнуть слова дозріти,
І скільки за тебе пито – відро чи бокал.
При вході на кожен-кожнісінький дах у світі
Написано чітко, щоб Карлсон тебе не впускав.
І справа не в тім, хто тебе шнурував бинтом
І пив над тобою в шалі – хоч плач, хоч вий.
Ти викреслений зі списків. Мара, фантом.
Залиш ці казки для тих, хто іще живий.
Якщо не бажаєш нидіти в домовиках,
То просто змахни і лети – такий-бо закон.
Казки ж, зрозуміло, живим поклади в подушках,
Усім, кому крил ще не видали з рюкзаком.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219827
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2010
автор: Птицын Анатолий