Неначе пісня, рідна моя мова -
Сумна й весела, як вода жива,
Як шепіт зірок, лине колискова,
Як промінь сонця, про любов слова.
Співають в ній птахи сріблоголосі,
Вітри й жита, і дощики рясні,
Її, як ліків, серце моє просить
В оселі рідній і на чужині.
Вклонюсь Тарасу за слова всевічні,
Що написав для нас у «кобзарі»,
Благаю: Люди! Мову не калічте,
Нема для неї милиць-костурів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219866
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.11.2010
автор: Т.Столяренко-Малярчук