Не в нас останній залишився час
Й не нам його лишилося прожити.
Життя - це класика... Це просто клас,
Коли тебе жадають всі любити.
Ми всі ілюзія, незнаний феномен...
Задихані вперед мчимось до пекла
І думаєм, що завжди знайде супермен,
Що завше знайдеш нОвого Геракла...
Ми всі - ілюзія, що зникне на росі,
Немов міраж незнаного терпіння.
І чути голос: "Дурню же, постій!
Тебе і так несе уже до тління!"...
Останній час, останні намагання,
Міраж надій, незнаних сподівань...
Лиш ти подумай перше на прощання
Навіщо гроші у заснулу рань?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219966
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2010
автор: jaryj