Не дивись у дзеркало – восени
Там жовте листя й глибина очей
Не твоїх – бо жовте все
І джаз, неспинний джаз
Не дивись у дзеркало. Вперед іди
Бо двері відчинені й тиша для тебе
Бо пітьма прийме як свого
Кроком руш, тихим кроком
Мої руки із листя, із шепоту, втоми
Мої руки зневірені зимами
Можуть щось, чи не можуть – вагаюсь
Що там за спинами, що попереду
Я є озером, хвилею, ливнем
Я є одна, Земля навпіл
Недостатньо планети – промокла
Під дощем, твоїм дощем
Ти не ходиш моїми дорогами
І шляхами осені - не зараз
Ми запрошені листям в гості
Нас спиняє джаз, непомітний джаз
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220046
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2010
автор: AN