Кружляє листя й падає в саду,
Зриває вітер яблуко останнє –
Закон тяжіння знову доведу,
А ти не доведеш свого кохання.
…Жовтіли трави, падали сніги,
І за весною літо промайнуло,
Бажання врятуватись від нудьги
Тебе колись до мне підштовхнуло.
За звичкою були слова і квіти,
І зустрічі, обійми й поцілунки,
Але від того нікуди не дітись,
Що було не кохання, а стосунки.
Бо не змінив свій колір небосхил
І музика в серцях не забриніла –
Не вистачило у амура стріл -
Кохання доля нам не народила.
Кружляє листя й падає в саду,
Зриває вітер яблуко останнє –
Закон тяжіння знову доведу,
А ти не доведеш свого кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220047
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2010
автор: Т.Столяренко-Малярчук