Ванільний вечір закоханих

Ванільний  присмак  вечора  над  нами
Вже  пробує  нависнути.  Лиш  ми
Шукаєм  щастя,  погляду.  Роками
Не  всі  лишаються  коханими  людьми.

Життя  -  це  спів,  кохання  -  наче  пісня,
Яку  не  виспіваєш  в  тихому  саду.
Нехай    любов  над  світом  нашим  висне  -
Тебе,  Кохана,  я  назавжди  украду!

Ніколи  зрадити  Тебе  я  не  посмію,
Я  буду  пестити  до  старості  Тебе,
Від  погляду  Твого,  зозулько,  завжди  млію  -
Єдине  Ти  коханнячко  моє!

Втопитись  хочу  у  очах  твоїх  незвичних,
У  доброті  купатись  чистій,  як  кришталь,
Повсюди  признаватися  в  коханні  цім  лірично
І  губи  цілувати  ніжні,  мов  вуаль!

06.11.2010  року      Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220578
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.11.2010
автор: jaryj