Я не знаю, чи варто прощати!
Я продовжую мовчки молитися.
Я не можу для тебе зіграти,
Від театрів я так вже втомилася!
Я не знаю,чи варто кричати!
Лиш енергія в крові множилася.
Я хотіла лиш погляд зірвати...
Чи люблю,а чи знов помилилася?!
Я лиш можу погоду сварити!
Де вже сила моя вся поділася?!
Як змогла свою лють зачинити,
І для чого раптово відкрилася?!
Та й наівність з лиця не зірвати!
Я щоразу із нею боролася.
Серце каже:"Я буду страждати!"
І само на любов напоролося.
Та й ім'я твоє з губ не зірвати!
Я даремно вже стільки молилася!
Твої втомлені очі-карати,
У яких я вже вкотре втопилася!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220702
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2010
автор: Інна Іріс