Віварій

Я,  аки  тать,  лункими  коридорами,
Босоніж,  в  балахоні,  із  ціпком.
Зацькований,  одначе  не  підкорений,
Усіми  правдами  вдоволений  цілком.

Ховаю  гостре  в  грубому  полотнищі,
Тримаю  друзів  далі,аніж  вас.
Хоч  із  віварію  не  вибравсь  поки  ще,
Під  склом  не  почуваюся  гаразд.

Не  зиркайте  на  мене  вовченятами:
Достатньо  злоби,але  мало  сил.
Свою  сторінку  залишив  початою,
А  інші  просто  видер  і  спалив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221180
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2010
автор: Perelubnik