Голубки рідні, ви мої єдині.
Вели мене ви по тренистому шляху,
Крізь перепони через злі години,
Ростили в мені ласку й доброту,
Мої рідненькі ви садівники,
Що сіяли на добродушнім полі,
І це святе зі мною на віки,
Я пронесу крізь перепони долі,
Пробачте ви що у душі я завинив,
За ті не доспаніїї довгі ночі,
Що сердце словом гірким прохромив,
Пробачте за заплаканіїї очі,
Низький уклін за все вам дуже вдячний
За те що ви, у мене рідні є,
Пробачте що такий я не обачний,
Прийміть до ніг покаяння моє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221191
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2010
автор: Robin