Ой, було село, і цвіло і гуло,
Навкруги поля, ситая земля,
Доли та ліси буйної краси,
Річка голуба, пишнії хліба.
Не мамай пройшов і не хан-батий,
Хто ж то розвалив білії хати?
У полон забрав до чужіх країв
І паняночок й хлопців-молодців?
Не зустрінуться брат з сестрицею,
Не поділяться паляницею.
Хто ж то покрутив долі та життя,
Сам живе не йме кари-каяття?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221499
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2010
автор: Т.Столяренко-Малярчук