зелено-чорні

Мовляв  цукровими  вустами
пірнала  я  в  твої  світи
боявсь  піти  і  залишати
і  не  піддатись  назавжди

Мовчанка    розділила
шаленість  на  секунди
зелено-чорні  поєднались
у  бік  не  мали  змоги

Раділи  фінішу  без  старту
вмирали  від  таких  себе
кричали  зціпенілі
він  на  мосту
вона  на  драму

Ще  трохи  потерпіти
чи  може  щастя  треба?
поговорили  в  сні  і  досить
на  завтра  знову  осінь

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221640
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2010
автор: illusion