Неправильно складене орігамі…
З єдиного і останнього листа…
Самотньо лежало під твоїми ногами…
Як стоптана моя душа…
Я перетворювала папір в троянду…
Яка, мов серце, кров’ю обливалась…
І аж чорніла у руках моя багряна…
Але любові не зрікалась…
Вона так жадібно вбирала із бокала
Прозорої води кришталь.
Мені здавалось – мовби оживала…
Але насправді… Як же жаль!
Насправді то були лише останки…
Червоно-чорним оксамитом пелюсток
Встеливши дно уже пустої склянки…
Померло орігамі… Мовби й не було…
Засохлою чорною грудкою
Навіяло спогад мені…
Схоже на серце, вбите розлукою…
Єдина троянда в моєму житті…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221675
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2010
автор: Zak Ysmila