Я втомилась чекати вироку
На визнання адекватності
Я благала від світу щирості
Й руйнувала кордони приватності
Вимагала повітроплавлення
І бажала собі безмежності
У той час коли сонце з Заходу
Позбавляло мене обережності
На колінах чатує знеславлення
Тихий стогін гаптує стіни
З сивих скронь тихо капає марення
На життя чорно-білі світлини
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221789
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 12.11.2010
автор: Slonik