Я вже звикла вмиватись своїми сльозами
і проводити дні в самоті.
Жити у болі без правди
й не знати марно усе це чи ні .
Я звикла до труднощів сама їх створивши,
кохати в пітьмі і усе загубвши,
в іншім веселім житті.
Я звикла літати без крил
у тривозі і бажати того,
що весь світ у невзмозі,
дати за дарма мені.
Я звикла кричати
і без голосу грати,
роль дарувану мені.
Знов загубилась
і,на жаль,помилилась
з вибором я у житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221835
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2010
автор: AnastasiaG