Без вагань залишаєш засмучено-стомлене місто,
Де за подихом кожного слідом змарнований день.
Ти ще мрієш про завтра. В тебе є на це право, звісно...
Серед маси з облич бачиш кілька десятків людей.
Завтра ще не тепер. А для когось, можливо, - ніколи.
Без вагань залишаєш потомлені в мотлох світи.
Мрієш - значить живеш, замикаєш розірвані кола...
Знаєш, містом моїм ще надовго залишишся ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221961
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2010
автор: Христя Волощак