Злетіло листя, заплуталось в волоссі.
Навік застигли у очах фіалки.
Затихло все багатоголосся.
І хтось співає голосом русалки.
Літає пух тополі у повітрі,
неначе загубились я і ти.
Розвіємось дощами, теплим вітром.
І може не зустрінемося ми.
Гроза в обійми мої впала.
Запахло літом ненастанним.
А я про осінь все ж благала.
Й слова лишились несказанні.
Злетіли мрії, заплутались в душі.
Навік застигли в мені твої очі.
Фіалкові надії - всі тобі.
Замкни мене в собі й приходь щоночі...
2008р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222199
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.11.2010
автор: тепла осінь