Зашторені вікна,
заштопані чорними нитками дні,
Сонячним променем, схожим на вістря
ножа, десь із неба,
"Завтра" забуде вдома ключі,
це відомо тільки мені,
Так зазначено зорями,
їм видніше, сумніватись не треба.
Чиїсь зруйновано замки з піску,
лицемірства гранями,
Поміж двох бід, не вагаючись довго,
вибираю більшу,
Промиваю рану слізьми, - пече,
вода висохла в кранах -
Хочете? Для себе
місця під сонцем, чи нішу?
Заходьте, змінного взуття нема,
а ви давно у черзі?
Тільки, знаєте,-
Його не буде вдома,
Бачите, - тепло,
ватран розпалила,
мерзнете?
ми ж не мерзотники,
ми ж - поети,
пам"ятайте, - " КОМА"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222228
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 15.11.2010
автор: Лана Сянська