Дабл чіз Марьяна Высоцкая. Перевод на украинский Сашко Дерманский

Дабл  чіз




З  лікарні  дзвінок:  «Приїдь.  Захопи  халатик,

Бо  тут  мені  видали  дрантя,  такі  собі  кілти».

Ми  курим  в  кватирку  з  ним  прямо  в  його  палаті,

А  він  посміхається  так,  наче  ми  з  ним  у  «Хілтон».

Я  чищу  йому  апельсин,  шкірку  бгаю  в  долоні.

Цікавлюсь,  чому  цього  разу,  мовляв,  що  за  лихо?

³н  дивиться  -  наче  сканери  інфрачервоні,  -

А  тоді  починає  шептати  насилочку,  тихо:

«Я  ж  не  злодій,  не  падло,  не  чорнокнижник,  не  лаю  прогрес,

 Я  звичайний  дальтонік,  що  розшив  собі  голубці…»

Розумієш,  МакДональдс  –  це  одна  з-поміж  філій  Небес.

Там  на  касах  працюють  ангели,  феї…  Та  тільки  тссс!

Вони  там  за  кожне  замовлення  роблять  все,  про  що  мрієш  ти.

Мені  б  не  патякати  зайве,  мовляв,  хата  скраю,  гуляйте  городом.

Та  я  ж  гуманіст.  Або  альтруїст.  Словом,  з  власної  доброти

Взяв  і  нараяв  зробити  замовлення  тим  двом  «уродам».

А  вони,  бач,  здали.  Ну,  ясна  поляна,  щоб  собі  забезпечити  кожен  каприз.

Певно,  не  знали,  що  Божих  Чудес  досить  всім  з  головою.

Санітарки  сміються,  та,  чую,  в  обід  теж  ганяють  по  дабл  чіз.

Головлікар  же  каже,  що  двічі  на  квартал  –  це  навіть  з  лихвою.

Я  беру  його  светр,  протерті  штани,  кидаю  в  кошик.

Вдома  виперу.  Прошу  не  пропагувати  фаст-фуд-секту.

Залишаю  йому  жменю  маркерів,  лиш  не  червоний,  кладу  зошит.

³таюся  з  лікарем  у  коридорі,  беру  рецепти.  

Виходжу  з  лікарні  мов  лялька,  засиджена  мухами.

А  шлунок  голодний  вдивляється:  що  б  то  спожити?

-  ³льна  каса!  Ваше  замовлення  слухаю!

-  Будь  ласка,  мені  дабл  чізбургер  і  пожити.


.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222260
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2010
автор: Птицын Анатолий