ріки крутились, а місяці вішались
руки від часу стали попелом
сонце собі різало вени
хмари залило своєю кров’ю
дивні тварюки часу
завивали під світлом Альдебарану.
і повзли вперед
нікому не потрібні і смішні
ми крокували вперед
під тим же Альдебараном
минали дивних тварюк,
калюжі сонячної крові,
попіл рук
і всі божевілля цього світу.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222273
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.11.2010
автор: Шалена помаранча Лорна