Ми на різних берегах нашої долі,
Розвінчало небо мене з тобою,
Душа плаче, вона не вспокої,
Тільки про любов у неї спомини...
Колись ми були молоді та веселі,
Щось планували , жили і мріяли,
Рахували зірки, стрічали світанки
І щоночі в нірвану ми впадали .
Слухали в саду співи солов`їв ,
Збирали росу на шовковій траві
Та не знали, що то сльози з небес впали
Й ангели наше кохання оплакували.
Чорні сили заздрістю палали,
Вогонь ненависті свій розпаляли,
Спалювали між нами любові мости...
Долю розділили. Щастю не цвісти.
Тепер ми самотні, спраглі й сумні,
Пишемо своє життя на скрижалях долі,
Щоночі, щодня у стражданні, в неволі...
Душа в молитві й тільки на бога в надії .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222299
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2010
автор: Макієвська Наталія Є.