Оглядини княжого Львова

На  ратуші  годинник  вибиває
І  містом  Лева  вдалеч  дзвін  летить.
На  площі  Ринок  гомін  –  люд  минає,
Трамвай  вузькоколійний  дзеленчить.

Ось  кам’яний  Нептун  як  страж  в  дозорі,
Позаду  Амфітриту  залишив,
Діана  із  собакою  при  зброї,
На  пост  Герой  Адоніс  заступив.

А  біля  оперного  на  проспекті
Чеканний  такт  копит  коней  звучить,
Поважна  пані  їде  у  кареті
І  часом  бич  візничого  свистить.

На  вернісажі,  що  по  Театральній,
Мистецьких  виробів  –  лиш  вибирай.
Милує  серце  натюрморт  конвалій,
Вражає  горами  Карпатський  край.

Про  грізні  бурі  та  часи  далекі
Говорить  мур  музею  «Арсенал»,
Як  ліквідовували  небезпеки  –  
Про  це  в  пожежному  музеї  зал.

Там  на  Високім  Замку  вітер  свище,
Піднятися  туди  –  мов  здобуття.
Це  місце  серед  пагорбів  найвище,
Оглянути  тут  Львів  –  як  відкриття.

Архітектурних  пам’яток  доволі.
Став  неповторним  з  ними  княжий  Львів.
Оглядини  його  –  здобуток  долі,
Як  погляд  у  часи  далеких  днів.

09.10.2010р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222319
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.11.2010
автор: С.Плекан