Онуку

Примхлива  осінь  знову  на  подвір’ї,
Густі  тумани  та  сумні  дощі,
А  ти,  неначе  сонячне  сузір’я,
Прийшов  у  світ  і  тугу  розтрощив.
З  тобою  поруч  серцем  молодію,
Без  тебе  -  миті  додають  років.
З  тобою  поруч  скарбом  володію,
Без  тебе  –  світ  немає  кольорів.
Іди  по  світу  променем  ярила,
Іди  в  життя  не  зменшуючи  крок,
Нехай  довіку  не  покине  сила
Ні  твого  тіла,  ні  твоїх  думок.
Хай  буде  ранок  для  добра  відкритий,
І  смуток  не  приходить  навіть  в  сни,
І  зберігають  мамині    молитви
До  самої  густої  сивини.
Та  й  що  з  того,  що  осінь  на  подвір’ї,
Та  й  що  з  того,  що  скоро  вже  зима  –
В  тепло  душі  твоєї  свято  вірю,
Бо  місця  в  ній  для    холоду  нема...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222376
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2010
автор: Т.Столяренко-Малярчук