Туман пливе сірий, мов пух тополиний
Рій думок цв'яхами в розум впивається.
Такий невгамовний, як ключ журавлиний
Летить швидше вітру ні з чим повертається.
Вертяться дрилем в мізках білі моменти
А в підсвідомості думки шпалерами
І хто ж їх надумав ті експеременти?
Краще їх вкрасити простими паперами
Розбити, розкидати, щоб потім прибратися
Усе сокровенне із право на наліво
Не треба в коханні чужим залишатися
Тож й досить вовтузить зневоджене тіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222378
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2010
автор: Урюпін Анатолій Іванович