Ми зустрілися двоє -
на хвилини або на віки.
Всесвіт весь перекроїв
теплий дотик твоєї руки...
І теплом цим зігріта,
як з-під криги, воскреснувши знов,
ніжним паростком літа
намагалась ожити любов.
Та осінній серпанок
недарма листопадом кружляв.
Подарований танок
твій останній - мов крик журавля.
Віддзеркалює небо
в наших душах безмежність розлук.
Вже нічого не треба!
Лиш змогти
відірватись від тебе!..
І погаснути в дотику рук...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2010
автор: She said: gray...