Вічне, справжнє кохання

На  колінах  перед  Богом  всесильним
Ти  молилася,  плакала  дзвінко:
"Я  ж  кохаю  його,  так  кохаю!
Ну  а  хто  вона?Просто  жінка!
Тільки  я  його  сутність  лиш  знаю,
Він  хороший,  і  брешуть  всі  люди,
Ну  а  що  троє  діток  у  нього  -  
Це  нічого,  у  нас  теж  ще  будуть.
Забери  його,  Господи,  в  неї!
Мені  дай,  я  молю,  як  востаннє!
Вони  ж  просто  живуть  в  однім  домі,
А  у  нас  -  вічне,  справжнє  кохання!"
А  об*єкт  цих  молитв  щиросердних
У  цей  час  лікувавсь  в  венеролога,
Бо  одна  з  його  "справжніх  кохань"
Обдарувала  його  "Венериним  золотом"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222754
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2010
автор: Ardoss