Відточений жорсткий і чорний ніж,
Завмре за міліметр від шиї,
І шепне в вухо тихо: “ріж”
І попливуть перед очами мрії,
Усі надії,спогади,забуті сни,
Усе змішається в одну картину,
Й не засумуєш,мабуть,ти,
Чомусь в повітрі так багато диму.
Зупиниться замучене від болю все це,
Як і зупиниться важке дихання,
Й останній поштовх зробить серце,
І переможе смерть життя змагання.
Я просинаюсь,невідомий страх,
Мені немовби відібрало мову,
Що не насниться тільки в снах,
І вгамувавшись засинаю знову.
Рік,секунда,може мить,
І ніж в руці,
та вже не в сні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222825
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2010
автор: Komaxa