Просто
йшла,..
зирк,-
СМЕРТЬ стоїть.
Всміхнулись...
Кивнули...
- Привіт.
- Привіт.
- Ти туди? А я звідти...
- І що там?
- Як за́вше...
- Ти в справах?
- Ні...скука...
- Не вірю...
- Без фальші.
- То... потім?
- Пізніше...
- Не кличу зайти...бо кава скінчилась...
- Не страшно...Іди.
- Бувай...Ще зустрінемось?
- Звісно...па-па.
Подуло...
підібрала кота,..
щоб лямпа горіла допоки не дома.
Ілюзія,
що чекають...
Втома.
Капці вдягла, в вікно -
глянь:
ЛЮБОВ пройшла повз...
До столу - паперу стос...
...Слова - комашня.
...Згадки - бабки.
...Мрії - оси...тлянь...
кусають...
ятря́ть...
б-ь...
Тут ЖИТТЯ у двері:
стук-тук.
- Заходь...
кави нема...
є БРЮТ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222890
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2010
автор: Маріанна Вдовиковська